У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Why War?» («Чому війна?») Річарда Овері

Книга досліджує фундаментальні причини воєн через біологію, психологію, антропологію, екологію, ресурси, віру, силу та безпеку. Автор намагається зрозуміти, чому людство постійно конфліктує, і пропонує простий, динамічний погляд на складні історичні процеси. Особливо актуально для розуміння сучасних воєн.

«Командування. Політики військових операцій від Кореї до України» Лоуренса Фрідмана

У книзі автор досліджує взаємодію політиків і військових у конфліктах від середини XX століття до сучасності. Він показує, як рішення на верхньому рівні впливають на хід воєн, наголошує на складності прийняття рішень, ролі інформації та сучасних технологій у військовій справі.

«Із селян у французи. Творення модерної нації» Юджина Вебера

Автор досліджує процес формування французької нації у XIX – на початку XX століття. Показує, як держава через мову, школу, армію, релігію та інфраструктуру поступово перетворювала різномовні й регіонально різні сільські громади на сучасних французів. Книга корисна для розуміння механізмів націотворення, що актуально і для сучасної України.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Катерина Медічі: Життя і часи королеви-зміюки», Мері Холлінгсворт

Ця книга – біографія, яка показує Катерину Медічі як жінку, що не мала шансів на владу від народження, але змогла утримувати реальний політичний контроль над Францією до самої смерті. Книга демонструє, як випадок, династична політика й особисті здібності можуть радикально змінити людську долю.

«Габсбурги. Злет і занепад володарів світу», Мартин Рейді

Ця книга – історія однієї з найвпливовіших династій Європи, яка правила з XIII століття до розпаду Австро-Угорщини у 1918 році. У 29 розділах книги автор показує, як Габсбурги змогли піднятися з регіональних володарів до «володарів світу» завдяки поєднанню династичних шлюбів, політичної гнучкості та історичного везіння. Мартин Рейді наголошує: їхня сила полягала не в уніфікації, а у вмінні керувати різнорідними землями, зберігаючи місцеві права, традиції й автономії.

«На хлопський розум. Сільські судові документи ранньомодерного Олпіна та їхній суспільний контекст», Пьотр Колпак, Марта Рачинська-Крук і Марцін Войчик Соляш Книга, видана у Варшаві, присвячена історії села Олпіна на польсько-українському прикордонні. Її основою стали збережені сільські судові акти за 1571–1834 роки, що дають унікальну можливість простежити майже 300 років повсякденного життя громади. Це детальна, «серійна» історія одного села, що руйнує уявлення про селян як пасивних і безголосих та демонструє потенціал мікроісторії для глибшого розуміння минулого.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Літо вогню та крові. Селянська війна в Німеччині», Ліндал Ропер

Книга розповідає про найбільше селянське повстання у Німеччині — війну 1524–1525 років, яка завершилася поразкою селян, але назавжди змінила обличчя Європи. Авторка зосереджується не лише на подіях, а й на причинах вибуху невдоволення в суспільстві, яке здавалося економічно стабільним. Ропер показує, що справжні корені повстання слід шукати в ширшому контексті Реформації: зростанні грамотності, поширенні ідей Лютера, розвитку книгодрукування та кризі церковної влади.

«Хроніки Польського королівства з часів Сиґізмунда Авґуста написані у порядку»,

Станіслав Ожеховський Це історичний трактат про перші роки правління Сиґізмунда Авґуста, останнього Ягеллона, який успадкував трон без додаткових церемоній після смерті батька й увійшов у владарювання в час великих внутрішніх суперечностей та політичних викликів. Хроніка охоплює події 1548–1552 років — час, коли Сиґізмунд Авґуст мусив боротися за свої права попри формальний авторитет. Вона описує його особисті драми, складні взаємини з сенаторами, шляхтою та власною родиною. У тексті також відбиваються внутрішньополітичні суперечності Польського королівства та Великого князівства Литовського.

«Мої бабусі не дожили до війни», Євгенія Генова

Це невелика, але дуже щемка оповідь про життя в умовах нинішньої війни: від тривоги до тривоги, між вибухами, у звуках генераторів і щоденному пошуку мотивації жити й працювати. Авторка розповідає про власний досвід в Одесі, але водночас постійно співвідносить його з історіями своїх бабусь, які пережили Другу світову, порівнюючи їхній і свій вік, будні, страхи та виклики. Через ці паралелі вона показує, як родинна пам’ять, спогади та пережиті поколіннями випробування допомагають вистояти сьогодні.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Імператор Риму», Мері Берд

Мері Берд структурує книгу у 10 тематичних розділах, кожен із яких показує певний аспект життя володаря давньоримського світу. Від одноосібного правління та хаотичної системи спадкоємності до щоденної «роботи» імператора, палацових інтриг, застіль, подорожей та участі у війнах — авторка збирає все, що можемо напевно знати про імператорів, і те, у чому історики століттями помилялися. Вона руйнує давні стереотипи і дає живий, несподівано сучасний портрет римського імперського світу.

«"Історія поляків" остання частина (1480 – 1535)», Бернард Ваповський Книга – 41-й том ягеллонської серії книг, присвячений історії Бернарда Ваповського, освіченого каноніка краківського, приятеля Коперника, картографа й астронома. У праці не лише докладно описано політичну історію Польського королівства кінця Середньовіччя – початку ранньомодерного часу, але й подано цінні свідчення про українські землі, міжнародні конфлікти, діяльність Ягеллонів, розвиток сейму, стосунки з Московією й татарами.

«Щоденник», Владислав Чаплінський Ця книга — щоденник польського історика Владислава Чаплінського, виданий у Варшаві у 2024 році. Чаплінський — один із провідних дослідників історії XVII століття. Його щоденники, написані між 1958 і 1981 роками та оприлюднені лише тепер, дають рідкісну можливість зазирнути у внутрішній світ ученого — його сумніви, принципи, наукові плани, конфлікти і щоденну роботу.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Війна Бісмарка. Франко-прусська війна та становлення сучасної Європи», Рейчел Чрестіл

Книга присвячена франко-прусській війні 1870–1871 років, яку авторка розглядає не лише як військовий конфлікт, а як етап творення модерної Європи. Головний акцент у книзі – індивідуальні досвіди учасників війни. У ширшому контексті ця війна — частина довгого процесу націотворення XIX століття, поруч із об’єднанням Італії, реформами в Російській імперії та модернізацією Британії.

«Креси в очах офіцерів КОП», підготовлено Яном Відацьким

Книга містить матеріали 1930-х років про східні прикордонні території Польщі, які виникли після Ризького миру. Вона складається зі свідчень офіцерів корпусу, де вони детально описують місцевість, економіку, освіту, побут і населення, при цьому близько 40 % цієї книги присвячено саме українському простору. Книжка є цінним джерелом для дослідників, бо дозволяє побачити українсько-білоруське Полісся очима польських військових, а також зрозуміти, як формувалося бачення «окраїн» у міжвоєнній Польщі.

«Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття», Богдан Кравченко

Книга дозволяє подивитися на питання творення української модерної нації через соціологічні і демографічні дослідження. Особливу увагу автор приділяє містам, освіті та формуванню національної свідомості, а статистичні дані і карти дозволяють неемоційно оцінити наслідки війн, голодоморів та радянської політики. Книга демонструє, як, незважаючи на складні умови, українська нація змогла сформувати власну модерну культуру і згодом державу.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Rome Before Rome», Філіп Матишак

У книзі стисло викладена рання історія Риму — від легенд про Ромула й Рема до народження Римської республіки. Філіп Матишак доступно переказує добре відомі сюжети: заснування міста біля Тибру, легенду про вовчицю, викрадення сабінянок, становлення перших правителів і боротьбу проти тиранії. Він поєднує міфи з археологічними знахідками, показує, як легенди і матеріальні докази взаємодіють.

«Сарматія. Чорна легенда золотого віку», Артур Вєслав Вуйчик

Книжка польського історика й популяризатора Артура Вєслава Вуйчика розповідає про міф сарматизму в Речі Посполитій. Автор показує, як античні уявлення про «Сарматію» лягли в основу шляхетської ідентичності, і робить це живо, з гумором і прикладами з сучасної культури. Книжка поєднує академічну основу з легкою мовою й чудово демонструє, як можна популяризувати складну історію для широкої аудиторії.

«Нацист і психіатр», Джек Ель Хай

Книга про доленосну зустріч рейхсмаршала Германа Герінга та американського психіатра Дугласа Келлі напередодні Нюрнберзького процесу. Келлі намагався зрозуміти психологію нацистських лідерів і з’ясувати, чи були їхні злочини пов’язані з психічними відхиленнями. Книга також демонструє різницю між підходами союзників і радянської сторони до суду над нацистами. Через біографію Келлі автор пропонує новий, психологічний погляд на події Другої світової.

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Збіг. Життя Збігнєва Бжезінського, пророка Америки часів Холодної війни», Едвард Люс

Це перша повна біографія Збігнєва Бжезінського, одного з найвпливовіших стратегів світової політики другої половини ХХ століття. Fвтор простежує шлях Бжезінського від дитинства у родині польського дипломата й еміграції до Канади та США – до вершин американської політики, зокрема його роботи радником з нацбезпеки в адміністрації Джиммі Картера. Особливу увагу в книзі приділено стосункам з Генрі Кіссінджером, дружбі з Папою Іваном Павлом II, а також впливу на нове покоління дипломатів і політиків, «Книжковий клуб ЦРУ: Найбільша таємниця Холодної війни», Чарлі Інгліш

Книжка розповідає про маловідому частину Холодної війни – діяльність ЦРУ, яке в 1950–1980-х роках поширювало заборонені книги в країнах соціалістичного табору. Ідея полягала в тому, щоб боротися не лише зброєю чи технологіями, а й словами та ідеями. Автор описує співпрацю американських спецслужб з польською опозицією та підпільними видавництвами, які формували альтернативний простір думки попри офіційну цензуру. Ця історія показує, як книги ставали зброєю довготривалої дії: ідеї, посіяні завдяки забороненим текстам, поступово підточували монолітність радянського блоку.

«Смак. Мої історії про життя та їжу», Стенлі Туччі

Відомий актор Стенлі Туччі, італієць за походженням, розповідає про своє життя через їжу: від перших дитячих спогадів про мамині сендвічі до власних традицій приготування для дітей. Його історії – це родинні свята з кулінарними шедеврами на кшталт різдвяного тимпано, поїздки до Італії та зустрічі з родичами, смакові відкриття у Нью-Йорку й досвід знімання кулінарних фільмів і телепроєктів. Книжка поєднує мемуари, рецепти та роздуми про те, як їжа формує пам’ять, ідентичність і зв’язок поколінь.

«Що таке давня історія», Вальтер Шайдель

У книзі автор не просто розповідає про факти античності, а ставить провокативне питання – що таке давня історія і як її вивчати сьогодні. Книжка складається з чотирьох розділів: створення світу, руйнування світу, глобалізація, закриття «класики». Вальтер Шайдель показує, як глобалізація змінює підхід до історії у західних університетах, де поруч з класикою дедалі більше уваги вимагають інші культурні традиції.

«Сеймики українських воєводств під час вигнання у 1648-1700 роках», Ярослав Століцький

На понад 500 сторінках автор детально аналізує діяльність сеймиків Чернігівського, Київського, Брацлавського й Подільського воєводств у ситуації, коли вони часто мусили діяти у вигнанні — у Володимирі, Галичі чи Львові. Століцький показує, як сеймики адаптувалися до умов постійних воєн і зміни влади, які мали компетенції, як перетиналися з військовими з’їздами й конфедераціями. Це дослідження не лише уточнює картину політичного життя XVII століття, а й показує українні воєводства як важливий елемент історії парламентаризму Речі Посполитої.

«Єврейський центр Сатанова. Кам’яні звірі та магічні обряди», Дмитро Полюхович

Ця невелика, але яскрава книжка відкриває абсолютно нову сторінку в історії України – через матеріальну культуру єврейської громади подільського містечка Сатанова. Книжка складається з дев’яти розділів, щедро ілюстрована авторськими світлинами й містить навіть реконструкції сюжетів надгробків. Це не лише історія каменю й символів, а й спроба оживити пам’ять про реальних людей, їхні родини та професії. Книжка показує, як локальна спадщина може розкрити багатий культурний світ, що існував у Подільських містечках століттями.