エピソード

  • Шрімад-Бгаґаватам 1.1.2. дгармах проджджхіта-каітаво
    2025/09/25
    Ця «Бгаґавата Пурана» відкидає всяку релігійну діяльність, засновану на матеріальних мотивах; вона проголошує найвищу істину, що її здатні зрозуміти віддані, цілковито чисті серцем. Найвища істина – реальність, і, задля загального добра, вона відмежована від ілюзії. Ця істина викорінює троїсті страждання. Самого цього прекрасного «Бгаґаватам», що його уклав великий мудрець Вʼясадева [уже в пору своєї духовної зрілості], достатньо, щоб осягнути Бога. Навіщо потрібні всякі інші писання? Як тільки людина починає уважно й смиренно слухати послання «Бгаґаватам», а відтак поглиблює це знання, Верховний Господь утверджується в її серці.ПоясненняРелігія ґрунтується на чотирьох засадах, якими є благочестива діяльність, економічний розвиток, задоволення чуттів і, нарешті, звільнення з матеріального рабства. Люди, які живуть без релігії, просто перебувають на стадії дикунства. Істота стає людиною тоді, коли зʼявляється релігія. Їда, сон, страх і парування – це чотири головні складові тваринного життя. Вони спільні для тварин і для людей. Однак релігія – це особлива форма діяльності, яка притаманна винятково людській істоті. Якщо немає релігії, людське життя не краще за тваринне. Саме тому в людстві є певна форма релігії, яка вказує на вічні стосунки людини з Богом і спрямовує до самоусвідомлення.“На нижчих рівнях людської цивілізації завжди точиться боротьба за владу над матеріальною природою, або, інакше кажучи, завжди триває суперництво в задоволенні чуттів. З такою свідомістю людина звертається до релігії, і так береться до добродійності чи починає виконувати релігійні обряди, щоб мати з того матеріальний зиск. Та якщо той зиск можна отримати в інший спосіб, цю так звану релігію забувають. Такий підхід до релігії – характерна риса сучасної цивілізації. Людина нині економічно процвітає, тому релігія їй не дуже цікава. Більшість церков, мечетей та храмів практично стоять пусткою. Людям цікавіші промислові підприємства, крамниці та кінотеатри, ніж святині, що їх побудували прабатьки. Це – практичний доказ того, що до релігії вдаються задля економічної вигоди. Економічні здобутки потрібні, щоб насолоджувати чуття. “Часто, коли людині не вдалося задовольнити чуття, вона звертається до думки про спасіння і намагається злитися з Верховним Господом. Тож очевидно, що всі оці стани – просто різні різновиди чуттєвої втіхи.У Ведах визначено регулятивний спосіб, як виконувати згадані раніше чотири різновиди діяльності, щоб не виникало зайве змагання за чуттєву насолоду. «Шрімад-Бгаґаватам», проте, трансцендентний щодо всієї такої діяльності задля чуттєвої втіхи. Це абсолютно трансцендентне писання, зрозуміти яке зможуть лише чисті віддані Господа, котрі трансцендентні до боротьби за чуттєве ...
    続きを読む 一部表示
    18 分
  • Шрімад-Бгаґаватам. Вступ
    2025/09/23
    Поняття «Бог» та «Абсолютна Істина» не є рівнозначними. Ціль «Шрімад-Бгаґаватам» – пояснити природу Абсолютної Істини. Поняття «Бог» вказує на володаря, тимчасом як поняття Абсолютної Істини – на відначальне джерело всіх енергій, summum bonum*. Щодо особистісного аспекту Бога як володаря, розбіжних думок бути не може: зрозуміло, що володар має бути особою. Щоправда, сучасна влада, особливо уряд демократичний, є певною мірою знеособлена, але в кінцевім підсумку голова виконавчої влади є таки особа, й безособистісний аспект уряду підпорядкований особистісному. Тож, безсумнівно, щоразу, коли йдеться про владу над іншими, мусимо визнавати, що тому, хто посідає її, властиві риси особистості. В управлінському апараті є багато посад, і на кожну є свій окремий керівник, а отже слушно припустити, що і в матеріальному світі є багато менших богів. Відповідно до «Бгаґавад-ґіти», кожен володар, який посідає певний різновид надприродної могутності, є вібгутімат саттва, чи володар, уповноважений Господом. Є багато вібгутімат саттв, володарів та богів, кожен із яких володіє притаманною його становищу силою, але Абсолютна Істина одна, другої немає. У «Шрімад-Бгаґаватам» Абсолютну Істину, summum bonum,визначено словами парам сатьям.Шріла Вʼясадева, автор «Шрімад-Бгаґаватам»,насамперед складає шанобливі поклони парам сатьям(Абсолютній Істині), а оскільки парам сатьям – це відначальне джерело всіх енергій, то парам сатьям – це Верховна Особа. Боги, тобто володарі, безсумнівно, є особами, а парам сатьям, що наділяє їх владою, – це Найвища Особа. Поняття «Бог» санскрит передає словом ішвара (володар), а Найвищу Особу звуть парамешвара, верховний ішвара. Верховна Особа, парамешвара, є особистість, що володіє найвищою свідомістю, а оскільки Свою могутність Він не черпає ні з якого іншого джерела поза Собою, Він абсолютно незалежний. У Ведах Брахму описано як найвищого бога, очільника всіх інших богів, як-от Індра, Чандра чи Варуна, але у «Шрімад-Бгаґаватам» підтверджено, що навіть Брахма не є незалежний, коли йдеться про його силу та знання. Він отримав знання у формі Вед од Найвищої Особи, що перебуває в серці кожної живої істоти. Ця Найвища Особа знає все, прямо чи непрямо. Можливо, окремішні безкінечно малі особи, що є невіддільними частками Верховної Особи, прямо чи опосередковано знають усе про свої тіла, тобто про свої зовнішні властивості, але Найвища Особа знає все про Свої зовнішні й так само внутрішні властивості.Слова джанма̄дй асйа вказують на те, що джерело всього творення, підтримання та знищення – та сама верховна особа з найвищою свідомістю. Навіть нинішній досвід підказує нам, що з інертної матерії нічого не походить, тоді як жива істота може породжувати інертну матерію. Так, зʼєднавшись із матеріальним ...
    続きを読む 一部表示
    10 分
  • Шрімад-Бгаґаватам 1.1.1. Джанмадй асйа
    2025/09/22

    У цій частині «Шрімад-Бгаґаватам» описується історія виникнення цієї книги, даються докладні вказівки стосовно духовної практики, описуються втілення Господа у різні часи, а також наводяться різноманітні історії:про Нараду Муні, покарання сину Дрони, молитви цариці Кунті та відхід Бгішмадеви у присутності Господа Шрі Крішни.

    続きを読む 一部表示
    34 分